Читать дальше...

*поставила на ці сторінки з книги свого життя закладочку*

Марлєна приїхала.

Куплено 8 книг.

Зафотано гіг фото.

Познайомилась з купкою чернівецької інтеліГенції, що звуться "драмівці".

Відвідано 1 перфоманс, 1 літературний вечір.

Куплено ахуєнну сумку 2 в 1)

Стільки всьо, що треба ділити на окремі 5 постів. Я не жартую.

Цьом.

Читать дальше...

пляцки

ого

Втомлена...

Читать дальше...

Матрица
-Нео! Если ты выберешь красную таблетку, я покажу тебе, как глубока кроличья нора. Выберешь синюю...
 -Синюю.Читать дальше...

Ну че? Кто-то узнал себя? Бвахахахх!!! 

Смотрите, не доиграйтесь, идейные вдохновители мои!!!

Читать дальше...

      Не знаю с чего начать.  Начну сначала. В моей жизни есть мужчина. Он просто есть рядом,  живет, присутвует, помагает и подбадривает. Самое главное, что он – МУЖЧИНА, настоящий до кончиков кудрявых волос. Вот мужественность и тведость исходит от него мегадозами флюидов и сражает меня наповал. Временами, мне кажеться, что я готова отдастся ему без всяких…Просто вот НА!-БЕРИ!

Читать дальше...

Читать дальше...

З святом Вас, мої кохані українці та україночки!

Він геніальний, я казала?

От біографічний фільм, від якого пальчики на ногах трясуться "Рей"

Не буду писати про кіно, бо часу геть нема, але він вартий кількох годин Вашого вільного часу,так. Для меломанів - це найкращий варіант. Фільм - довгий кліп з прекрасною музикою.

Пішла танцювать...no more, no more, no more!!!

Читать дальше...

А вчора я затягнула коханого в свою геть пусту (вільну від батьків) 3-х кімнатну квартиру і пішла создавать уют на кухню.

Почистила грибочки з сироїжками, прокип"ятила їх в соленій воді, порізала великими шматочками, спасерувала цибульку, вкинула туди грибочки, дала маленький газ. Ошпарила кип"яточком 3 помідорки, зняла з ниш шкірочку, порізала, вкинула в маленьку каструльку, на маленький вогонь. Грибочки присмачила часничком і приправками з Криму, дала сметанки. Коли протушились помідорки, порізала і додала до них пучечок кропу, перетовкмачила все довбнею для пюре і ще раз закип"ятила, отримала чуть солоденьку вегетаріанську пасту швидкого приготування. Відварила макарошки, додала до них баночку тонно, перемішала, полила пастою, натерла зверху пармезану. Грибочки виклала в окрему тарілочку, налила 50 грамм лімончелло.

Шо ше додати?

— Что Вы можете в общем сказать о наших джазовых музыкантах?

— Характерной чертой наших джазовых музыкантов является любовь к мелодической импровизации. И хотя практически все музыканты в начале своего становления кому-то подражают, потом они приходят к какому-то своему звучанию, оставаясь при этом людьми, которые являются частью нашей культуры.

— По тому, как наш музыкант играет, можно определить, из какой он области Украины?

— Вряд ли. Корни джаза лежат не в нашей культуре, джаз — это прежде всего ритм. Изначально это была танцевальная музыка. У истоков джаза стояла музыка, основанная на усложненных ритмах, при ее исполнении важную роль играли барабаны. Наша народная музыка прежде всего широкая. В наших песнях есть свой особенный ритм, часто очень даже сложный. Но такой роли ритма, как в джазе, в нашей музыке нет.

— Ученые проводили исследования певчих птиц, в ходе которых выяснилось, что песни некоторых птиц в замедленном темпе напоминают песни народов, которые проживают в одной местности с этими птицами.

— Я где-то слышал, что Штраус одну свою мелодию записал прямо в лесу.

— Может, люди на подсознательном уровне что-то заимствуют?

— Да, наверно. У птиц есть какая-то своя ритмика, и если ты ее воспроизвел посредством гитары, у тебя получится какая-то особая музыкальная фраза. Это может быть одним из вариантов подпитки музыкальных идей.

— Может ли быть, что мы с птицами в чем-то одинаково систематизируем звуки?

— В какой-то мере, вероятно, да. Я думаю, птицы, когда поют, не думают, что это музыка. Даже рев оленя похож на звучание какого-то инструмента.

— Вы с животными общаетесь?

— Недавно друг разрешил пожить у него на даче, и я очень подружился там с одной бездомной собакой. Этой зимой она мне приснилась с разорванным ухом. Это было как раз в разгар непогоды. Я быстро купил колбасы, сел в машину — и туда. А она, оказывается, сидит там в одном дворе и не может выйти: снегом занесло проходы. Вот такая связь с животными.

— Как Вы пришли к гитаре?

— На волне всеобщей популярности этого инструмента, когда развивалась эстрадная музыка и появились такие коллективы, как «Песняры» и «Добры молодцы». В детстве на меня произвела впечатление электрогитара — красивый инструмент с необычным звучанием. Хотя гитара не единственный мой инструмент: я окончил музыкальную школу по классу баяна.

— Но после школы Вы не сразу стали профессионально заниматься музыкой?

— Я окончил Днепропетровский горный институт. А там была очень сильная самодеятельность, в которой я активно участвовал. Мы ездили на конкурсы в Москву, занимали ведущие места в Советском Союзе. Это был мой первый опыт работы под руководством музыкально образованных людей. Потом пять лет я сам руководил студенческими коллективами. Мы исполняли народную музыку, использовали многоголосие, играли музыку советских композиторов. Потом я работал по другим специальностям, но музыка постоянно была рядом. Я пытался сочинять какие-то свои мелодии — а эту способность, как и музыкальный слух, можно развивать. Профессией же для меня музыка стала во второй половине жизни. Местом моей первой «музыкальной» работы стал Днепропетровский джаз-оркестр.

— Какие эмоции вызывает у Вас сочинение и исполнение музыки?

— Ни с чем не сравнимое удовольствие. Когда ты чувствуешь, что появилась какая-то своя индивидуальная мелодия или когда твой музыкальный опыт подсказывает, что такого звучания никогда раньше не было, то возникает эйфория. Вдохновение мне знакомо не только как определение. Бывает, смеешься, когда пишешь музыку, а бывает, что и страдаешь, — смотря какое произведение.

— Есть мнение, что наши люди, даже очень образованные, не слушают джаз, потому что его гармония для нас непривычна.

— У джаза очень много направлений, он широкий, как океан, поэтому практически кто угодно может что-то найти для себя. Другое дело, что не все ищут. Джаз — это часть общемировой культуры. Посредством джаза можно прийти к чему-то новому. Он помогает стать более зрелым как личность. В мировосприятии появляется созерцательность. Становишься более терпимым к этому миру.

— Тогда, натренировав в себе терпимость к этой жизни посредством джаза, в наших реалиях, где нужно быть жестким, уметь вцепиться в горло, не окажешься ли на обочине жизни?

— Джаз — это как подарок с небес, и не джазом нужно менять этот мир. Бывает, когда человек впервые слышит какую-то музыку, то его притягивает и захватывает это что-то неизведанное. Уже потом он узнает, что это называется джазом. А то, что у нас творится в стране, это вообще ни в какие рамки не лезет: повальная коррупция, полное пренебрежение культурой… То, что сейчас происходит, — неправильно, но все это сделали мы. Давайте лучше говорить о том, что нужно что-то менять, нужно выйти из толпы. Неравнодушным людям нужно объединяться.

— А город не мешает творчеству?

— Очень мешает, поэтому, наверное, люди и уединяются в четырех стенах. Мешают даже не теснота и не автомобили — мешают озлобленность людей, разделение на богатых и нищих, зависть, бомжи, которые как электрички ходят между мусорными баками. Все это влияет на нормального человека. Порой, когда видишь все, что вокруг, думаешь: «Может, зря все то, к чему стремишься, может, нужно быть волком? Жил бы, может, лучше…»

Алексей ОВЧАРЕНКО

а то ведь, есличо, завтра выезжать... 

Тому, не всім буде зрозуміло.

Бо надто тонко.

Але якось саме так і є.

Пише padluchcho: 

Звертаюся до всіх, кому був небайдужий Олесь Ульяненко.
Нам треба поховати його по-людськи.
Для цього потрібні гроші.
Хто раптом не знає: з близьких родичів в Уляна є тільки старенька мама у Хоролі, яка просить привезти сина, щоб там його і поховати.
Протягом завтрашнього дня необхідно зібрати достатні для цього кошти.
Я завтра займатимусь усіма бюрократичними процедурами, щоб можна було забрати тіло з моргу.
З боку Спілки письменників все координує Сергій Батурин.
Якщо ви можете чимось допомогти – озвіться.
Дякую за перепост.

З усіма питаннями звертайтеся безпосередньо до Падлючча.

*перепост от сюда

Читать дальше...

Ну, от кому цікаво на мене, Масіка і море ще раз подивитись, то велкам))))

Пі.Сі: я попереджаю одразу, шо фотки з категорій "як Рижик вміє корчить рожу", "які ми з Масіком ахуєнні" і результат моєї замиленої криворукості у вигляді завелених горизонтівви вже стопяццоот раз бачили))))

Я няшка-ХБ (дякую Богу, мамі, татові та моєму піар-менеджеру за цю нагороду, бла-бла-бла)

В нас двоє нових ХБ-шників з Чернівців, два Олежика: lumen і lextar

Не обіжайте мені їх, ок?

Я зрозуміла, що я скажено люблю своє місто і ніякі Крими ( чи Крима?) не порівняються з ним (віва Захід, віва українська мова!)

Відпочинок удався, аж працювати захтілося)

За кілька днів пересвідчилася, що зорі (чи карма чи фатум чи космос) мене дико люблять, бо викидають мені подарунки у вигляді чудових людей в найнезвичніших місцях (дєтская неажиданность, чес слово)

А тепер ви, розказувайте, кидайте ссилки на цікаві псто)))

Наспраді, фраза "перевірене часом" потребує доповнення "і відстанню"!

Тільки приїхавши до дому відчула, що ті речі, які перед від*їздом були дорогими, стали ще дорожчими. Ті речі, цінність яких була примарною - пішли за вітром... Проявилась справжня вартість багатьох речей!... А надто стосунків... З рідними, друзями... І не тільки! Тут тобі завжди раді! І тепер ти знаєш хто. Тут ... ти просто вдома - і це до сліз непоясненно хОроше! А ще спокійно... Бо  мені завжди є, куди повернутись і зализати рани!

І як же ж солодко і млосно (увага! заговорила жінка!)) усвідомлювати, що дійсно - тут, вдома тебе чекає не лише мама, але й людина, яку дійсно бачиш у своїх снах.... Яку тримала на відстані, але так хотіла наблизити! А виявляється - вона просто поряд! За твоєю спиною.  А головне знаєш, що ця твоя спина прикрита! А тоді - хоч потоп, нічого не страшно! Тепер заради вашого спільного майбутнього можеш усі гори перевернути! Побачивши ці очі, відчувши сердце сердцем, - хоч в вогонь, хоч в воду!  І головне, тепер відчуваєш, що не сама. Що за тебе тримають кулачки... "Лиш повертайся!  ти потрібна тут..."

Я вдома! Сьогодні вже їду!.... Але душа і серце мої тут!...Завжди!

Нам постійно чогось не вистачає, ось ще чуточку і буде ідеально. Скільки разів було так коли все дуже навіть добре, проте нам хочеться щось зробити аби було краще, а в результаті ми лишаємося всього що було?.. Чому я себе не контролю? Мені постійно хочеться кращого… Навіть коли б здавалося все є все чудово, а що ще потрібно? Потрібно щоб оця маленька річ яка на даний момент найважливіша в житті була б краща… І так постійно. Ну скільки можна? Постійно задаю це собі питання та відповідь постійно одна. От трохи зміню і все і більше ніколи нічого не буду адже все і так норм. Та я сам себе постійно обманю((

Через деякий час знову хочеться більшого… А навіщо?

Літо сонце, радій, гуляй, а я сиджу дома читаю документацію до Django це напевно не нормально. Хоча з іншого боку а чим мені ще зайнятися? Хочу на море відпустка вже скоро) А так в Києві доволі скучно всі роз’їхались хто куди. Одна радість Аквапарк в ТЦ Термінал мені там подобається. Лежиш прохолодно вода морозиво. Після робочої неділі це одне напевно з найкращих місць в Києві.

Ладн. не буду сьогодні багато нити на клавіатуру) Піду попрацюю…

З.І. Де ділись всі Адекватні дівчата? 0_о

З.З.І. Забув, Для відліку часу Тепер в мене є свій Mac mini Що не може не радувати) Technicolour & Komatic - Daydreamer

Читать дальше...

Продаю свадебное платье Slanovsky из коллекции 2009 года. Нежное, элегантное и, как всегда, стильное.

Пусть вас не смущает тот факт, что платье продается с рук. Оно досталось мне как подарок после участия в показе свадебных платьев. Но так и не было использовано по прямому назначению) Я его одевала лиш во время примерки!

Обидно, когда такая красота висит в шкафу и не украшает изящную барышню!

Именно потому, что платье продаю я - цена на него ниже, нежели если бы вы покупали его в салоне!
5 500 грн. - торг уместен!

Мне бы очень хотелось, чтоб девушка, которая готовится к одному из самых главных событий в жизни была счастливой! Это платье подчеркнет ее изящество, красивую спину и стройную фигуру!

Связаться со мной можно по телефону: 050 670 57 64 /Ольга/ или пишите на почту моей подруги Лены: rise.up.fast@gmail.com

Суть акції полягає в тому, щоб гуртом зв'язати величезний шалік. Після чого всі шаліки роздадуть дітям з дитячого будинку. Акція триватиме до вересня 2010 року. Деталі за кліком на картинку.

Именно сейчас она находится в салоне автобуса, приблизительно в Хмельницкой области (по моим расчетам).

Поэтому персонал желает комфортной поездки, мягких кресел и удачного прибытия в стольный град Киев!

Урррряяя!!!! Моя Марленка едет!!!! тыщь тыдыщь!!!!

Ай хоуп, мы чего нибудь организуем? Да??? *испытующе смотрит, приподняв бровь*

Здесь Вы найдете то, что Вам необходимо.

Более 280 000 наименований книг российских издательств! В каком еще магазине Вы видели столь много книг?!

Приемлемые цены, доставка по Украине в любую точку, как курьером так и Укрпочтой!

Постоянным клиентам скидки!

а шум можна почути в pharaom.livejournal.com

і без альтернатив :)

пробували? допомагає?

За это все время я на столько начала понимать мужчин, Читать дальше...

а жо падєлать?

Просто не можу. Воно пробиває бронь, пробиває ефір.

Ці повідомлення доходять ще до їх відправки.

Хвилями.

Я втрачаю контроль і не хочу його відновлювати.

Читать дальше...

Товарищи ХэБэшники! Есть шанс избавится от кипы, занимающей место!Не скупимся! Приносим журналы мне на работу! Тематика не особо важна! Главное - шоб с картинками!

Цілюю-люблю

А це чоловік і дружина, вігадайте хто де?:)

Бачиш людину.

Колись ти її любила.

Колись ви спали разом.

Колись трахалися на даху будинку, а над вами були зорі.

Колись ти стала його першою.

Колись ти готувала для нього сніданки.

А зараз.

Ти бачиш людину і нічого не відчуваєш. Повний нуль.

Привіт-Привіт.

Нуль.

Дивно, так?

Шеф дав зарплату за два місяці, значить Рижик зможе віддати довги і влаштувати собі мего-шоппінг.

А ще тепер купа роботи, до вівторка тре все доробити, щоб абстрагуватись на 10 днів від слів "інтернет", "клієнти", "реклама", "тайтли"...

Таке, ніфіга не п`ятничне....

Сегодня в 7 часов утра умер генеральный директор Национального дворца искусств ”Украина”, певец и композитор, народный артист Украины Николай МОЗГОВОЙ.

Об этом агентству УНИАН сообщили в администрации дворца ”Украина”.

Слава к нему пришла сначала как к композитору - в 1979 году София Ротару спела его «Рідний край».

С 1999 года заведовал кафедрой теории и методики постановки голоса Института искусств при Национальном педагогическом университете имени Драгоманова, профессор, кандидат наук.

Даже при том, что в 1991 году Николай Мозговой фактически прекратил деятельность в качестве певца – проявил себя в качестве серьезного организатора, администратора. Да и писать не то чтобы перестал – просто писал не для себя…

Похороны Н.МОЗГОВОГО состоятся в воскресенье, 1 августа. Н.МОЗГОВОЙ умер от остановки сердца на 63-м году жизни.

пруф

1 сентября ему бы исполнилось 63 года...

Як на роботі, розстріляють, потім дадуть фігню  у вигляді зарплати і знову всі готові до екзекуцій :)

але ми з Масіком - маленька растаманська сім"я)))

а не в "Вербализованную и проецированную анальную агрессию"

(цитато з книги)

Читать дальше...

Да и радостней как-то от этих медовых оттенков, мож даже пыльцы какой натаскаю...)))

А ведь если задуматься, каждый из нас - член пчелиного роя. Кто-то возлежит, аки царица, принимая дары и плоды труда стаи, кто-то трутень еще тот, а кто-то летает, жужжит, че-т там собирает, строит...

Это вроде как быт, так сказать... Но тем не менее осознать то, что ты - производитель меда (вкуса жизни по сути),  что ты сам участник процесса создания чего-то не просто полезного и вкусного, но еще и сладкого - кажется меняет даже отношение к бытию... А вот кто именно каждый из нас в этом всем замесе - нужно определится самому. 

У меня не самый легкий этап в жизни. Даже совсем не легкий. И вот даже чувство страха перед новым, эйфория от осознания полной самостоятельности - куда-то исчезли... Вхожу в колею вроде как, многое уже даже становится рутинным. Не без того, что некоторые нюансы пока в подвисшем состоянии, там где этого мне этого и вовсе не нужно...

Но даже у пчел бывает бытовуха... А они все равно не останавливаются! Летают, метушатся, трудятся... И по немногу у них все выходит - ульи расширяются, мед копится, рой растет, в конце концов! Главное, мэйби, не жалится))) А то жало, чай, не казенное - хлоп! и нету пчелки!... Прям, как у людей... Потерял защиту (не важно в чем она у тебя) и все - считай погиб! Ужалил кого-то - тебе удар по твоему иммунитету, а значит тоже ближе к концу! А в остальном - все отлично!

Пчелы - это хорошо! Они веселые!...

1. Некрофілія фото.
2. Цицьки.
3. Бокова панель.
4. Інцест фото.
5. Секс відомих людей.
6. "*.akhe.info".
7. "панорама Львова на 180 градусів".
8. Erotic.
9. Hiblogger.
10. Зелені чоловічки.

Мама мія збоченці курва якісь сюди йдуть. але особливо потішив 10 запит. Ви хоч одного зеленого чоловічка тут бачили? Ну не збоченці блін навколо. Жах. Але чому мені тут приписує такі шалені ключові словечка?:)

Якщо весело топаю босими ногами з ванни на кухню, світячи попою в зелених трулях з-під довгої футболки робити бутерброди і варити молоко на каву...

Якщо погода за вікном хороша, незважаючи чи то дощ чи сонце...

Якщо дім привітний і хочеться просто в ньому зостатись ...

Значить приїхала мама...

(с) Кино

      Найхріновіше, це коли розумієш, що треба вбити в каталог ще три папки з інформацією і йти додому доробляти генеральне прибирання....знову до півночі...і завтра знову прибирання, готування вечері і напівбезсонна ніч...

....І, можливо, з вівторка на середу вдасьця виспатись...можливо...

Хочу чарівного чайчику...

Читать дальше...

Раз я вже прийшла на роботу з трояндою, раз я вже спала з однією з найсексуальніших дівчат України, раз я вже нафарбувалась червоною помадою, то про неї і напишу, а точніше покажу)

Читать дальше...

Історія така, що натиснувши категорію "Біографії" на улюбленому сайті з фільмами закинула в торрент з десяток всяких-різних біографічних кінів). Одними з перших закачались стрічки, вельми схожі за тематикою "Народ проти Ларрі Флінта" і "Непристойна Бетті" (ссилки клікабельні, єслічьо). Фільми про порно індустрію в різні часи. Ітак.

Читать дальше...

(саме так!) погляду!

Купа енергії, харизми, веселощів, креативу і естетики ця людинка вносить в життя кожного, хто її знає і любить!

Бо ж не любити її неможливо!

Саме вона мене "привела за ручку" на ХБ, саме вона стала і залишається радником Рижика, бо день, який почався з ЕленкО - це дуже хороший день!

Люба моя, скажена Білочко, не дивлячись на те, що ми зараз далеко одна від одної -

Вітаю! Вітаю від усієї братії GBC і ProgGroupa!

Субботнее утро началось с нудистского пляжа в Гидропарке...Читать дальше...

Читать дальше...

Ну і кілька фоток)

Как уже говорилось ранее, опасно пускать Еленку в заведения, где проводят ликбез по вопросам пива и иже с ним с точки зрения науки!

Читать дальше...

....два нових лака для нігтів, пілінг і маска для шкіри...

....тушені овочі на обід....

....аромомасло на роботу.....

.....біленький сарафанчик, бретельки постійно спадають....

АХТУНГ!!! Мася перетворюється на "дєфффффачку"!

Ціна пів години гастрономічного оргазму-приблизно 80 гривень-саме стільки коштує порція суші в ресторані.

Доза енергії середньої якості – 250 гривень сипучої речовині, звичайно ж, в середньому.

Ціна великого міста – самотність.

Читать дальше...

...Короче, опасно мне ходить по заведениям, где наливают пиво и рассказывают всякие умные штуки про него!

Читать дальше...

Читать дальше...

Лица сливались в одну цельную массу, лишь время от времени взгляд выхватывал какое-то отдельное, наиболее привлекшее внимание и отшвыривал в сторону, как всученный на улице флаер. Обыденно... Хотелось сбежать!....

...Садясь в кресло автобуса дальнего следования, начинала просыпаться надежда. Ночная трасса давала ее. Она завораживала лентами огней, гипнотизировала шорохом шин....Остановки на пригородных станциях или заправках давали ощущение приближающегося нового, а может и не очень, но такого необходимого, как каждая пройденная ступенька приближает к нужному этажу...

Дорога несла к заветному. Банально!

Банально хотелось человеческого спокойствия. Того, к которому стремится большинство... Хотя каждый и вкладывает в это состояние свои категории....

Завис... Состояние, когда кажется будто плаваешь в масле. Все отлично, но где силы? В воде плавать легче как-то)

Желания... Они имеют свойство сбываться. Кто-то уже решил, чего хочет на самом деле? Ночью решения принимать легче, хотя мысли и хаотичней...  

Любовь.... Так все запущенно... И так все просто. Настолько, что мозг перезагружается через каждые полчаса, потому что не в состоянии запустить в работу настолько простые скрипты...

Тем временем ночной город манил прохладой и тишиной. Звездное небо обещало безграничный простор для мыслей. Листва деревьев готова была шептать что-то очень успокаивающее, как поцелуй в макушку, когда утыкаешься носом в плечо "кого-то"...

...сон опускал веки. Заставлял тело становиться ватным, мысли кисельными. Он, как мудрый врач. заставлял поверить, что наступит утро и все встанет на свои места и день заставит улыбнуться... Верилось....

Дурію, палюбе.

Ви, старі і нові знайомі ХБ-шники, реально дуже кльові, навіть не було в кому розчаруватись.

Але це я залишу тут.

А ви б так стали?

Ми поспішаємо жити. Такого висновку дійшов я їдучи ранньої години в метро. От так просто, проснувся одягнувся їду, запізнююсь. Та як можна запізнюватися, що це взагалі значить? Невже якщо я раніше приїду то швидше все закінчиться? Кожного дня ми прагнемо зробити все швидше. Швидше поїсти, швидше доїхати до потрібного пункту, швидше скачати новий фільм в Інтернеті, швидше дізнатися про все, про що тільки можна дізнатися. Ми так біжимо в перед, що навіть не бачимо як швидко спливає життя. А коли помітили, то ще швидше поспішаємо, адже ще стільки всього важливого потрібно встигнути зробити. Та як можна вирішити, що важливо, а що ні? Я настільки сильно поспішаю зробити ці «важливі» для мене справи, що за все життя можливо так і не встигну зробити того, що на справді важливо…

Ми постійно в пошуках кращого життя, пошуках кохання, пошуках себе… Та все поряд, напевно поряд я на це надіюсь. Та оглянувшись навколо мені так і не вдалось найти «те»…

Навіщо тримати фотоапарат якщо за останні місці три точно не було що фотографувати?.. Людина спам’ятає тільки хороше так створена наша пам'ять вчені говорять, якщо б ми пам’ятали біль то жінки ніколи не народили більше одної дитини. Та я щось взагалі нічого не пригадаю. Ні хорошого ні поганого.

Лежу насолоджуюсь музикою… Logitech Z-2300 + Microlab SOLO 7c + ASUS Xonar Дають сусідам про себе знати)

Пішов на нову роботу поки що складно про те мені дуже подобається. Центр Глобальних Повідомлень України (GMSU). Колектив класний і як виявилося це дуже важливо для мене хоча я раніше так не вважав.

Перевели на 4 курс) А куди їм діватись)) 

З.І. Хочу свій дім а так все чудово.

Буду рад парочке предложений и даже целых рассказов. Разумеется реальных.

Крепкой всем любви...

Читать дальше...

дожилися :)

тепер в басейн нарешті пустять без проблем.

Масьо йде курить на широкий балкон і заливацця колою.

Самій скучно в охвісі.

Ждю гастєй

Я в дікольтіруваній кохточкі з бусіками, єслічьо